Вип’ю чаю чорного з м’ятою,
Щоб гірчинка і присмак солодощів,
Щоб напружились м’язи не з гордощів,
А від щастя, що ллється сонатою.
Обіймуся із ранком , цілуючи
Ледве-ледве вуста недоторкані,
Розімну його плечі згорблені,
Так віллюся у плин чаруючий.
Чорний чай гірчить насолодою,
На ранковий ритм налаштований,
Добрим настроєм тепло скерований
На одну тональність з природою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345048
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.06.2012
автор: Любов Чернуха