Ця дорога мене вб'є. Я - подорожній, що іде до цілі, знаючи результат. Схиляючись до лівого, і йдучи навмання, я втрачаю можливість вивчити дорогу.
Ця дорога мене навчить. Навчить йти, падати, підніматись, любити. Любити себе, людей і саму дорогу.
Ніколи не жалійся на якість дороги. Дорога -це суть. І суть у тому, щоб її пройти, бо ж пройшовши, можна озирнутись і побачити всю її красу. Проте до темних доріг краще не озиратись, бо соляний стовп гніту може знищити враз.
Ніколи не жалійся на неякість дороги. Її краса і затишок залежать від нас, бо дорога має чудову здатність виникати під ногами того, хто йде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344672
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.06.2012
автор: Олена Ганько