Іще раз
Білими нитками
Укололась –
Занадто гостро.
Помережані спільними мітками
Вечори
Немодельного зросту.
Втома
Сірою пересторогою
Одягає нічні прощання,
Просуває чужою дорогою,
Вишиває шляхи
До пізнання.
Не повіриш:
Давно не бачила переписок
Такого крою.
Розірвала старі ілюзії,
Одягаю нові
З тобою…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344435
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.06.2012
автор: Нічка