Чому воно отак буває:
Я виливаю все на раз,
Собі нічого не лишаю,
Лише відлуння тихих фраз?
Колись потік думок-ріка,
Встигай лиш зошит підставляти,
Було, втомилася рука,
А ще писати і писати.
А зараз, наче, хтось прийшов,
Встромив у вухо мені руку,
Забрав усе, що там знайшов.
Напружуюсь, а там ні звуку.
То для натхнення почитаю,
То переслухаю весь реп,
До когось в гості завітаю...
Треба проводити лікнеп.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344371
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 16.06.2012
автор: Jim Drake