Я не хочу тебе відпускати,
Не можу бачити, як уходиш,
Не вмію останні дні я рахувати,
Не хочу знати, що не воротиш,
Не хочу просто пам’ятати,
Тебе таким, як колись, турботливим,
Не хочу правди знати,
Щоб ти жив лиш хочеться…
Я пам’ятаю ще маленьку
Т водив мене за руку,
Так само, як раніше мою неньку,
Не стерплю я розлуку,
Я пам’ятаю ти навчав,
Що правильно, що ні,
І навіть те, як ти кричав,
Коли робила помилки,
Я пам’ятаю всі вірші,
Усі пісні, що ти співав,
Я пам’ятаю, говорив…
Усе, що про війну розповідав,
Я пам’ятаю, як життя
Моє ти збагатив,
Не розумію сил я зла,
Чим ти завинив?
Я пам’ятаю, як любив,
Мене ти з першої хвилини,
Моєю усмішкою дорожив,
Не суворо карав за провини,
Ти дорожив моїм життям,
І щохвилини піклувався,
Тому ніколи не віддам,
Того, що від тебе я дізналась…
Нікому не дам тебе ганьбити,
Нікому і ніколи.
Тебе повік клянусь любити,
Стільки, скільки жити зможу,
Я не рахую хвилини, дні,
Час для мене безцінь,
А ось для тебе ні,
Останні дні до смерті…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344306
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.06.2012
автор: Біллі Джин