От кажуть егоїсти,
бандюги, мільйонери,
христопродавці, живодери,
сволота, кулаки й капіталісти.
Звичайно ж чуєм це від кого?
Від роботяги-інженера,
пролетаря, від піонера,
або ж від трударя сільського.
Завжди ми судимо однако,
ніколи ж ні двояко, ні трояко,
бо так вже створений був світ,
чого не спробував, того і не поняти.
І вже ж відомий всім той факт,
як ти того не заперечуй,
немає жодному ніяк
від свої совісті утечі.
Як народився, то тримай,
Прокляття, чи то дар.
Байдуже як назвеш,
Але вже не втечеш…!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344240
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.06.2012
автор: Пані Корейко