Все відбувалося у квітні
коли весна накрила мої почуття
коли на всій землі був простір
де були тільки ти і я
Колись ти був так просто другом
та тільки зараз все стало на місця свої
тепер та дружба в світі не потрібна
вже не мені і не тобі
І тільки знову час все рушить
він розбиває плани вщент
колись найкращий вірний друже
перетворилось на пусте слівце
Тепер нічого ти не вартий
ні слів, ні сліз , ні почуттів
А просто кров’ю на асфальті
залишився назавжди kiss
Ти не кажи, що все це були жарти
Бо ті розмови при зорі
І переписки до світанку
назавжди житимуть в мені
Це все маразм , не більше і не менше
В житті тобі такого просто не скажу
Про всю гидоту на моїм обличчі
та у душі, що року пів ношу
Пробач мені й тебе я відпускаю
Мов капітана корабля, що знову йде у рейс
Бо ти ж чекаєш зустрічі з новим тим краєм
І будеш мати рейс ти той – за честь!
Будь радісний, і не сумуй намарно
Життя мов той перон – завжди когось чека
Життя мов небосхил – великий і безхмарний
Там кожна зірка – то чиясь душа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344234
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.06.2012
автор: Amelia