Чому в житті буває часто так:
Не чуємо нікого і природу,
Коли вона подати хоче знак,
Міняючи на дворі враз погоду.
Нам посилає бурі і вітри,
Чи повінь все затоплює навколо
У мороці сучасної пори,
І не розірвеш ти це грішне коло.
Байдужість, ніби твоя хата скраю,
До прірви ближче нас усе штовхає.
У кожного є відповідь: "Не знаю!"
І все одно, що далі світ чекає
Але розплата за людські діяння,
Не довго вже примусить нас чекати,
Не подарує світ уже прощення,
Бо маємо сповна борги віддати!!!
Примітка: Вірш написаний при підтримці
і допомозі дуже хорошого мого друга Clamor,
за що йому щиро вдячна!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344125
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.06.2012
автор: Настя Ковал