Якщо в тобі неспокій, брате,
Не треба личенько ховати,
Ти розкажи, що там болить,
На біль ту треба світ пролить.
В темряві вона нудьгує
І тебе весь час хвилює.
А я хочу допомогти,
Повинен ти в це вірити.
Психологія людини,
Як в маленької дитини,
Коли душу ти відкриєш,
Тоді, мабуть, зрозумієш,
Що душа твоя боліла,
Бо сама з собою нила.
А тепер вона відкрилась
І зі мною поділилась.
І їй легше стало, схоже,
Це тобі і допоможе.
Ти не будеш сумувати
І на помсту уповати.
І тобі сказати треба,
Що та помста проти тебе
Може роль свою зіграти,
І тоді будеш ти знати,
Що злоба не є корисна,
Вона зроблена навмисно,
Щоб таких людей псувати,
І порядність їх марати.
1995 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343712
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.06.2012
автор: Ірина Кузьменко