Ластівки щебет,
Пташки дитинства могО чарівнОго, далекого,
Серденько крає.
МОя бабуся,
Де відлетіла лебідкою, білим лелекою,
Де ти? Немає.
Вдвох ми з тобою,
Разом стрічали приліт їх, маленьких, утомлених.
Ждали їх разом.
Тихо обнявшись,
Пісню сиділи і слухали. Небо надломлене.
Стерлося часом.
Квітко маленька.
Завжди лишалася, що б не було, ти привітною.
Мила, єдина.
Янгол мій славний.
Ластівко рідна, душа твоя світлою, ніжною
Піснею лине.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343705
Рубрика: Присвячення
дата надходження 13.06.2012
автор: Ліоліна