ВДВОХ ХОДИЛИ ПО СУНИЦІ

Вдвох  ходили  по  суниці.
Раптом  хмарка,  раптом  дощ.
Крають  небо  блискавиці,
Грім  гуркоче.
Дощ,  дощ,  дощ.
Не  збираються  суниці.

Вдвох  сховалися  в  копиці.
У  обох  серця  –  тьох-тьох!
Штани  мокрі  і  спідниця.
Бог  пробачить.
Ох-ох-ох…
Не  збираються  суниці.

І  навіщо  нам  суниці?
У  обох  серця  –  тьох-тьох!
Хай  там  грім,  хай  блискавиці  –
Бог  пробачить.
Ох-ох-ох…
Сіно  ж,  сіно  у  копиці!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343694
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.06.2012
автор: Михайло Нізовцов