Дівча. На вірш Володимира Шевчука

Дівча
 
У    саду,    поміж    квітів    і    трав,    помирало    дівча,    
Ій    так    сумно    і  страшно    лишати    цей    всесвіт    у    травні!..    
Вона    гасла    як    день,    догорала,    неначе    свіча,    
В    гіркім    сумі    собі    нагадавши    події    недавні.    
                                               …події    недавні…
…А    недавно    вона    іще    бігала,    гралась,    росла!    
А    недавно    вона    ще    любила…    кохала    недавно!
Вона    літа    ждала!    Ніби    вісника,    наче    посла..,    
Разом    з    тим    полишаючи      світ  цей    повільно    і    плавно.    
                                             …повільно  і  плавно…
А    недавно    їй    ще    зізнавались    в    коханні!..    –    Дарма…    
А    недавно    іще    вона    вірила    -    житиме    вічно!    
…Вона    тихо    згасала,    стихала    душа,    як    сурма,    
Лиш    довкола    в    саду    все    розквітло    на    жах    символічно.    
                                                     …на  жах  символічно!                
24.05.11    р.
ID:  261459
Рубрика:  Вірші  ,  Присвячення
дата  надходження:  24.05.2011  21:15:00
©  дата  внесення  змiн:  17.01.2012  21:16:22
автор:  Володимир  Шевчук

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343580
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.06.2012
автор: Анатолійович