Україно, моя Україно,
Хто тебе тепер в світі не знає.
Ти, як гарна вродлива дівчина,
Що своєю красою вражає.
Україно, моя королево,
Буду вічно тобі я служити.
І для мене це дуже суттєво,
Бо я хочу тобі догодити.
Україна, моя ти сестричко,
Я говорю до тебе від серця.
А підтвердити можуть і річка
І твої величаві деревця.
Я бажаю щасливої долі,
Що в житті своїм ти заробила.
Я тобою пишаюсь доволі,
Бо завжди тебе, рідна, любила!
1995 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343500
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.06.2012
автор: Ірина Кузьменко