Ми звикли все і всіх винити,
Що це не то і те не так.
А що ти сам зумів зробити?
Бо кожен лаяти мастак!
Мовчиш, коли країну хають,
Схиливши голову сопиш,
Коли хохлами обзивають,
Вдаєш не чуєш і терпиш.
А сам російською лопочеш,
Дітей також російській вчиш.
Тоді чого насправді хочеш?
Без крил ніколи не злетиш!
А мова для народу – крила,
Його підносять і несуть!
Життя не буде без Світила!
Без МОВИ нас – у цьому суть!
Почни із себе, із дрібного,
Зміни це «Здрастє» на Добридень!
Молитву вознеси до Бога,
Святкуй Різдво, а ще Великдень!
День Незалежності – як свято,
Нехай в душі теж святом буде,
Народ щоб разом об’єднати,
Державу теж, соборній – бути!!!
Шануй батьків, дітей навчай,
Щоб були справжні патріоти!
Якщо ти любиш рідний край,
Тоді берися до роботи!
Цінуй здобутки і звитягу,
Примножуй славу поколінь,
Щоб було в небі місце стягу –
Як сонце і небесна синь!
16.05.2012 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343437
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.06.2012
автор: Мирослав Вересюк