C каким бы человеком ты ни расстался, всегда будут наступать моменты, когда тебе будет не хватать именно его.
Я не хворію Вами від минулої зими.
Перегоріла. Серце знає міру.
В вогонь летять приречені листи.
Ви спопелили найцінніше - віру.
Я не бажаю знати Вас.
Тепер минуле видається чимсь незримим.
Іржавим реготом "нас" поминає час,
Притрушуючи снігом сивим-сивим.
О! Скільки слів несказано пустих!
О! Скільки віршів, текстів погоріло!
Не вистачає Ваших ласк простих.
І аби серце тихо-тихо мліло...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343360
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.06.2012
автор: Інга Хухра