Можливо, дЕсь Ви не праві були.
Ви теж людина і не досконалі.
Можливо, правду ви не довели,
Тому тепер знаходитесь в опалі.
Можливо, вірили не в тих людей,
А, може, в тих, але їх було мало.
Можливо, серед всіх Ваших ідей
Нема такої, щоб колег тримала
В суворій дисципліні, щоб вони
Не знищували Ваші починання,
Щоби підтримкою для Вас були
Щоб сповнилися Ваші сподівання.
І хоч тепер ніхто не вірить в Вас,
Що Ви десь є, що робите корисне,
Я думаю настане ще той час,
І збудуться всі Ваші мрії дійсно.
Тому, що плани Ваші всі були
Направлені здобути справедливість.
Відтак народ Ви гарно підняли,
І, сподіваюсь, буде ще можливість.
Я вірю в Вас, а, може, і не в Вас,
А в Ваші цінності і в Вашу правду.
Тому я впевнена, що прийде час,
Коли в державі буде все до ладу;
Коли у тюрмах будуть вороги,
Що не дають можливість працювати;
В Верховній Раді, та, і навкруги
Будуть лише у чесні ігри грати.
Це просто мрія? Мріймо так усі!
Щоб так і сталось, як ми забажали.
І мрії наші будуть нас вести
До чесних дій, до бажаної слави.
Прославимо країну навіки
Красою й мудрістю її народу!
Нехай в країну їдуть залюбки
І прославляють українську вроду!
2011 ріќ́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343288
Рубрика: Присвячення
дата надходження 11.06.2012
автор: Ірина Кузьменко