Сон

Частенько  таке  буває
Що  немає  за  що  жити.
Залишається  лише  спати,-
Там  не  треба  про  це  дбати.

Так  от:  Стою.  Вулкан  палає.
І  миттю  жертв  своїх  приймає.

Лечу  у  шторм.  Прикольно.
Та  все  ж  у  крила  больно.

Лежу  в  безодні.  Страшно.
В  думках  пітнію.  Дуже  важко!

Біжу  з  тобою.  Жах.
Мене  ж  ненавидиш.  Зносить  дах!

Стрибаю  в  небо.  Круть!
Як  легко  вибрати  собі  путь.

За  5  хвилин  весь  світ  побачив
Й  емоції  свої  «помучив».

Не  думав:  де  узять  ті  гроші,
Коли  лягать  на  кляті  ноші,
Чи  встигну  на  свою  роботу,
Чи  чистив  туфлі  від  болота,
Чи  чистив  зуби,  збрив  вуса,
Й  коли  зайде  до  тебе  «муза»…..

І  тут:  «Дін-дон»,-кричить  будильник,-
Вставай!  Не  спи!  Глянь  на  годинник!
І  все..  Де  гроші?  Зубна  щітка?  бритва?
(така  ранкова  от  молитва)
Я  не  встигаю  на  роботу!!!!!!!!!!!!!

Так  і  проходить  кожен  ранок.
Так  сонце  сходить  і  заходить,
Життя  проходить  як  світанок,-
Життя  по  колу  ходить  й  вóдить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343275
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.06.2012
автор: owltime