Пригадую з посмішкою наше мовчання.
Ні, спогади більше не душать мене!
Скажу лише - прощай на твоє привітання,
Бо моє почуття до тебе промине.
Не клич мене за собою, бо я не прийду.
З любові нашої лиш відлуння зосталось.
Нарешті спокій у душі своїй я віднайду -
Немає більше нас... вибач - так склалось.
Чи винен в цьому ти чи, може, час? - не знаю.
(Та це й, напевно, більше не важливо).
А знаєш, я у снах тебе ще досі зустрічаю,
Й цілую... і цілую, наче вперше
не сміливо...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343252
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.06.2012
автор: Оле Чка