Ця ніч була занадто прохолодна -
Щоденні зливи нас заполонили,
Земля вже напилась і неголодна -
Стражденну, Господи, її помилуй!
Густий туман і сирість дошкуляє,
А у садочку квіти всі змарніли,
І буревій поміж гіллям гуляє,
На небі хмари наче подуріли…
Дороги всі застелені гілками,
Потрощена стоїть верба плакуча,
Побита вітрюганом кулаками,
Схилилась і сумує невезуча…
Потріскались асфальтові дороги,
Оскалились глибокими дірками,
Вода вселяє в душу страх й тривогу,
І заповзає в ями ящірками…
За що так Бог карає нас водою,
У чому завинили ми з тобою?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343226
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.06.2012
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО