Коли грайливо виграє
Своєю ніжною красою
Чарівна квітка. Й воду п"є
Ще не натішившись росою
Насмілишся зірвать її
Задовільнившись цим капризом?
Пізнавши що в собі таїть
Краса зів"яла у ескізах.
Чи серця стане не згубить
Невинність лагідну і чисту?
Коли у серці ще горить
І розквіта надій намисто.
Твоя любов-яскравим цвітом
Промінням сонця миготить.
І прагну так щоби зігріти
Її змогла б я хоч на мить..
Але, признатись, так боюсь,
Що наче мариво розтане...
Як тільки лиш її торкнусь
Немов та квітонька зів"яне...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343224
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.06.2012
автор: JuliaBasileia