Нічого не пояснивши
І не залишивши
Подамся знову на Захід
Зроблю вірний хід
Я не вірю в вічність
Для мене вона іронічність
Та ваша усмішка скудна
Мене з розуму звела
Я тікаю від вас
Настав критичний час
Антибіотиком бути набридло
Неясні скитання і люди-бидло
Моя доля для простих
Відвертих і вічно дурних
Яким втіха мої слова
Втрачена голова
Вип*ю з вами в останнє
І зникну,як туман
Як від травки дурман
Не наводитиму більше оман
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343164
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2012
автор: Нана Заєць