Проліття вісники-
троянди
Вже досягли гордині стріх.
І відірватись я не зміг
Від полум’яної принади.
Ще мить- і хата загориться
Від жару,від оцих чудес.
Що хата?Я горю увесь
Натхненно,палко,літньолицьо.
Яка духмяна ніжність двору!
Не двір,а східний Хоросан!
Яка умовна часу грань!
Яка ідилія для зору!
…Під осінь вийшов на веранду.
І все збагнув і зрозумів.
Напишу тисячу томів
Про те,як зацвіла троянда!
Напишу про вогонь гарячий
В перлинах ранньої роси.
…Від усвідомлення краси
Троянда пелюстково плаче.
І я за ребер дужі грати
Сховати душу не зумів.
Немов китайський імператор,
Відкрити б тисячу томів…
…Та чи можливо розказати
Те,що ніхто ще не зумів?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343096
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.06.2012
автор: СавчукМикола