дідок-лісовичок

Дуже  зажуривсь  дідок,
Старий  дідок-лісовичок,
Було  в  лісі  мирно,  тихо,
А  тепер  одне  лиш  лихо.

Валять  дерева  всюди,
Дуже  вже  невдячні  люди,
Звірі  спокою  не  мають,
Круглий  рік  по  них  стріляють.

В  лісі  гомін,  шум  та  крик,
До  такого  я  не  звик,
Що  робити,  куди  йти?
Раду,  де  мені  знайти?

Не  сплю,  кручусь  з  боку  на  бік,
Ох  жахливий  настав  вік,
Знищують  ягідники,
Не  щадять  комашники.

Палять  в  лісі  багаття,
Ох  і  страшне  це  прокляття,
Не  загасивши  ідуть  геть,
Ну,  а  ліс  чекає  смерть.

Ліс  горить,  вогнем  палає,
Птах  і  звір  чимдуж  тікає,
Встигне  хто,  а  хто  і  ні,
дуже  страшні  ночі,  дні.

Стогне  ліс,  вогнем  горить,
Рана  сильно  так  болить,
Дуже  страшне  відчуття,
Коли  знівечене  життя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343059
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 10.06.2012
автор: Антоніна Грицаюк