Сон-ріка

Шумить  ріка,  в  долинах-снах,  одна  на  самоті.
Вода  гірка  –  бо  й  там  життя,  хвилини-хвилі,  дні.
Мов  справжня:  тиснуть  береги,  сум-хмароньки-рої;
Сумбурне  небо  у  воді  та  відлиски  гаї…

Проснувся,  глянув,  подививсь:  тече,  біжить  ріка:
то  крихти-зорі-ліхтарі  ясніють    у  вікні.
Неначе  небо    з  реп’яхів  –  спросоння,  суть  така;
Здається  тоне  все  у  снах,  не  спиться  лиш  мені.

Тече  сюди  вогонь-потік,  під  триста  тисяч,  вік:
Зоря  насправді  не  швидка,  і  світлу  край  є,  лік.
Так,  спіть  вже  думи-дітвора!    Хай  лине-мчить  стрімка
Під  світлом,  тиха  дивина  -  вже  нових,  снів  ріка.

07.05.2012

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343047
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.06.2012
автор: Андрій Гагін