…

Човен  тихенько  пливе...
Розрізаючи  річку  мов  масло.
Кохання  як  човен  піде...
і  сонце  у  серці  погасне.

Ненавиджу  я  всіх  дівчат
за  те,  що  бездушні,  не  щирі.
Як  човен  пливу  напрокат...
Чіпляючи  в  серці  по  гирі.

Не  можу  я  в  хвилі  кидатись
Ламаючи  мрії  чужих
Не  можу  одразу  ламатись
і  битись  щоразу  в  борти.

Не  створений  я  для  кохання,
Не  створений  я  для  журби,
Я  маю  великі  страждання,  
які  розбивають  борти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342831
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.06.2012
автор: owltime