Ти вернешся морозом по тілу.
Ти вернешся у сни ще не раз.
А я вдам,ніби чути хотіла
Той наш недозабутий джаз.
Проливайся так грішно та дзвінко!
Я ж бо знаю,усе на одне...
Ти приходиш занадто стрімко!
Я не злива. Не сонце. Не...
Не пошарпана між вітрами
Не розт/д/ягнута на дилеми.
Що надалі буде із нами?
Ні,це вже не мої проблеми.
Нащо вітру з минулим пилом?
Нащо осені дощ весняний?
Колись радість з бокалів пили,
А тепер обпікають рани.
Колись смуток на два ділили.
Що натомість запропонуєш?
І наскільки ще стане сили?
І як заново все зруйнуєш?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342780
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.06.2012
автор: Дана Токарчук