Руїни ферм…Безмов’я школи…
Погас в людських серцях огонь…
…Колись упав Ієрихон
Від рику горнів мідногорлих.
Руйнацій
рухи
рукотворні-
Це сіл вкраїнських похорон.
Без реву труб,
без рику горнів
Вітчизни йде Ієрихон!
Хатки по вікна в діл запали…
За предків наших помолись!..
Йдем,Україно,по спіралі,
Але чомусь…
униз…
униз…
Примари тут.
І там примари.
Не вір ні сну,
ні міражу!
І знов могильні яничари
Нам мову принесли чужу.
Хай згине те прокляття чорне,
Що віщувало смерть і тлінь!
Заграйте нам,
щасливі горни!
Пора вставати із руїн!
Хай рід встає!
І ти хай був би!
Родинний збережім огонь!
Зламаймо вже ворожі труби,
Що трублять нам Ієрихон!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342752
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.06.2012
автор: СавчукМикола