Іскриться в крапельці роси твій ніжний сміх.
І з нього пташка запозичить свої трелі.
Твій погляд ясний закриває небозвід.
У нього фарби почерпнули акварелі.
Слова невимушені падають в траву,
Складають фрази, що від них усе затерпне.
А я невидимо присутня. Тут… стою…..
Ловлю їх в руки, зігріваю своє серце.
І фрази вічні з моїх рук летять, як птиці.
У небо синє занесуть мою любов.
І квітнуть квітами, водою б'ють з криниці
І світ радіє, що світанком ти прийшов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342710
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.06.2012
автор: irczyk