Проник твій погляд шпигуном
У горницю душі моєї,
Думки погідні, мов трофеї,
Забрав у розуму притьмом.
Пощо запитувати : чом
Я ідіота мовчки клеїв,
Коли він в узи Гіменея
Мене заковував цілком?
Боротись я постійно звик.
А цього разу вийшов пшик!
Солодке бо було нашестя.
Вже резиденти не страшні
Усіх контррозвідок мені,
З тобою бути - справа честі.
07.06.12
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342533
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 07.06.2012
автор: Рідний