Самотня, із замріяним обличчям
Ти споглядаєш на морський прилив,
Лоскочачи пелЮстками обличчя,
Вдихаєш ромашковий пил...
Мов сонячні зайчата,твої очі
Тікають поза обрії кудись,
Ховаючись від вітру,що шепоче
Тебе неначе просить:"Посміхнись"
Ще чайки десь курликають у небі
Під згадками блакитних парусів,
А море ще хвилюючись за тебе,
Пускає свої бризги догори...
І ти стоїш закохана у небо,
У море,у причал,пташиний спів...
А мрії ті кружляють десь далеко,
Де манго твій улюблений доспів,
Де золотом вкраша промінчик сонця,
Де подих рівномірний і легкий,
І дотик...
просто ніжний дотик ,
вустами до заквітчаних перил...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342477
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2012
автор: Божена Гетьманчук