Шовковиця достигла і кохання

Шовковиць  –  рясно  біля  дому.
Я,  незважаючи  на  втому,
Накручую  за  колом  коло,
Їх  повно  тут  росте  довкола.

А  ягід  стільки  –  в  листі  тісно,-
Земля  засипана  намистом.
Тут  голуб  –  поруч,  ледь  не  трісне,
Наївся  ягід.  Зирка,  звісно,

Дивується  –  от  дивна  тітка.
Та  ж  на  землі  їх  гарно  видко.
Клювала  б  на  землі  й  наїлась.
А  то  на  гілку  нагло  всілась!

Та  от  прийшла  іще  й  голубка.
Він  розпушив  пір”їни  хутко!
Чарівна  дівчина,  і  очі
Спускати  з  неї  вже  не  хоче.

Любов  –  то  штука  невгамовна
(Тим  більше,  що  вже  пузо  повне).
Кохання  над  землею  лине,
Хоч  не  моє,  та  голубине.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342423
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2012
автор: Ліоліна