І знову час летить у даль.
І знову мрії всі тікають.
Хазяйкою стає печаль,
Птахи надії відлітають.
А я хватаю їх за крила,
Молю залишитись зі мною.
Вночі погане щось наснилось,
Мабуть, не бути нам з тобою.
Я пам'ятаю твої очі,
Прозорий погляд із-під брів.
Наврочив ти мені, наврочив,
Забравши радість з моїх днів.
Ось так блукаю по житті,
Шукаю долю десь у хащах,
Так сумно й тяжко на душі...
О, Господи! Невже пропаща?!!
24.05.2004 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342422
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2012
автор: Мозаїка