Навіщо?

Навіщо  людям  ця  кара?
Навіщо  ці  сльози,  образи?
Нічого  такого  не  сталось.  Лиш  деяким  парам
Мабуть,  не  судилось  буть  разом.

Навіщо  збирати  шматочки
Розбитого  уявного  щастя?
І  мріять  про  сина  і  дочку,
Хоча  життя  в  обох  не  вдасться.

Та  кожного  разу,  як  вперше,
Складати  стосунків  картинку,  як  пазл.
Збирати  докупи  поранене  серце
І  мріять:  а,  може,  хоча  б  цього  разу?!
                                                                                                           5.06.2012  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342417
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2012
автор: Мозаїка