створювати ауру навколо твого ім'я жовтим маркером,
сіткою подряпин доводити власні пошуки,
до кошика обережно складати якісь зізнання
і вірити, що все це безперечно востаннє.
в тобі розростаються пагони мого сумління,
хтось чинить раптові смерті люстерок.
виглядаєш занадто живим із моїх істерик
і далі провадиш про те, як обманюють жести.
я хотіла пронести в собі твої тихі бурі,
малювати емблеми чекань і котячих лемурів,
замикати казки в браконьєрські сіті
чи плекати словами твоїх фаворитів.
а ім'я огорнулося жовтим німбом,
ніби нас не було і до з'яви зосталось мало.
відшукала гостинність в покинутих ним кварталах,
зустрічаючи ранок сіллю з хлібом...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342248
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.06.2012
автор: Biryuza