Ти знаєш, а сльози такі солоні…
Вже ніхто не гріє мої долоні.
Я ще не звикла, що тепер сама,
А вже так швидко прийшла зима.
Я дивилась як падає перший сніг,
Знаєш, а він без мене все-таки зміг.
Я лежала на снігу, закривши повіки,
Згадувала клятви «До скону, навіки»
І до цього часу я не змирилась,
А тоді, знаєш, я простудилась.
Нежить, кашель… то мине,
Тільки серце лишилось крижане.
Він більше не приходить в мої сни,
А я так боюсь приходу весни…
Що буде далі? Ще не знаю.
Я щосекунди його чекаю.
Що прийде й зігріє мої долоні.
А сльози, ти знаєш, такі солоні…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342225
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2012
автор: GreenTea