Їхали хозари , з розбою до дому ,
Упіймали Галю , забрали з собою .
Ой ти Галю , Галю молодая ,
Упіймали Галю , забрали з собою .
Поїдемо з нами , вашими панами ,
Краще тобі буде , як в рідної мами .
Ой ти Галю , Галю молодая ,
Краще тобі буде , як в рідної мами .
Їхали хозари яром долиною ,
Зґвалтували Галю , з довгою косою .
Ой ти Галю , Галю молодая ,
Зґвалтували Галю , з довгою косою .
Зайди з каганату з славою лихою ,
ЮдЕї ординські , пронеслись чумою .
Ой ти Галю , Галю молодая ,
Юдеї ординські , пронеслись чумою .
Везли везли Галю, темними лісами ,
Прив’язали Галю , до сосни косами .
Ой ти Галю , Галю молодая ,
Прив’язали Галю , до сосни косами .
Розбрелись по лісу , назбирали хмизу ,
Підпалили сосну , від гори до низу .
Ой ти Галю , Галю молодая ,
Підпалили сосну , від гори до низу .
Горить стрімка сосна , горить аж палає ,
Кричить Галя криком , кричить знемагає .
Ой ти Галю , Галю молодая ,
Кричить Галя криком , кричить знемагає .
Ой хто мене чує , ой хто ж мене знає ,
Небога нещасна , уже й замовкає .
Ой ти Галю , Галю молодая ,
Небога нещасна , уже й замовкає .
Ой хто дочок має , нехай научає ,
Дівчат молоденьких , від урків ховає .
Ой ти Галю , Галю молодая ,
Дівчат молоденьких , від урків ховає .
Хлопець обізвався , я тебе кохаю ,
Жить мені чи вмерти , сам тепер не знаю .
Ой ти Галю , Галю молодая ,
Жить мені чи вмерти , сам тепер не знаю .
Щось з тобою сталось , і з далека чую ,
Але що я зроблЮ , біля трун ночую .
Ой ти Галю , Галю молодая ,
Але що я зроблЮ , біля трун ночую .
Галю моя рідна , що мені робити ,
Вбили Сестру й батька , треба далі жити .
Ой ти Галю , Галю молодая ,
Вбили Сестру й батька , треба далі жити .
Тішились собаки , що їм наше горе ,
Як вовки голодні , втікли в чисте поле .
Ой ти Галю , Галю молодая ,
Як вовки голодні , втікли в чисте поле .
Залишили рани , при дорозі битій ,
У ярах у крові , з видолинка вмиті .
Ой ти Галю , Галю молодая ,
У ярах у крові , з видолинка вмиті .
У борах й дібровах , роки відшуміли ,
Та забуть жорстокість гени не зуміли .
Ой ти Галю , Галю молодая ,
Та забуть жорстокість гени не зуміли .
Кров пролита дарма , у серцях нуртує ,
А юдей хазарський , знай собі панує .
Ой ти Галю , Галю молодая ,
А юдей хазарський , знай собі панує .
Ген над нашим станом , вороном кружляє ,
Як павук паскуда , нутрощі виймає .
Ой ти Галю Галю молодая ,
Як павук паскуда , нутрощі виймає .
Упилися кров’ю , слуги Ліберили ,
Свою кров гадючу в нашій розчинили .
Ой ти Галю , Галю молодая ,
Свою кров гадючу в нашій розчинили .
Скільки раз по писку , предки їм давали ,
А вони як лихо знову поставали .
Ой ти Галю , Галю молодая ,
А вони як лихо , знову поставали .
Були десь поділись , в густім часі плину ,
Вірити хотілось , злягли в домовину .
Ой ти Галю Галю молодая ,
Вірити хотілось , злягли в домовину .
Поховалися у дуплах , зникли на століття ,
Як зачули крови , вилізли з "укрИття" .
Ой ти Галю , Галю молодая ,
Як зачули крови , вилізли з "укрИття" .
Куди глянь до верху , їхні писки – рила ,
Як вовки голодні , терпІти не сила .
Ой ти Галю , Галю молодая ,
Як вовки голодні , терпІти не сила .
Їхали хозари , з розбою до дому ,
Упіймали Галю , забрали з собою .
Ой ти Галю , Галю молодая ,
Упіймали Галю , забрали з собою ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342032
Рубрика: Балада
дата надходження 05.06.2012
автор: Дід Миколай