Рано-вранці, до схід сонця,
Що всміхалось у віконця,
Під пташине щебетання
Двоє йшли на «полювання».
Кожен мав свою дорогу
Й чималу в душі тривогу,
Що не знала меж і краю.
Шлях лежав до водограю.
Доля так його проклала
Й зустріч там подарувала.
Сподівалися, що вдасться
Вполювати врешті щастя.
Кожен з них плекав надію,
Що здійснить він давню мрію
І, нарешті, крізь віконце
Посміхнеться власне сонце.
Ятрить душу хвилювання,
Серце крають запитання:
«Перша зустріч, чи остання?
Чи щасливе те кохання?»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341992
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2012
автор: Олександр Ковальчук