Сьогодні спала вкупі з небом -
Зробила спальню на балконі.
Серпанок гарцював у кебі*,
І розмовляли зорі сонні…
Заснути довго не вдавалось –
Занадто свіжо й прохолодно,
Та врешті спроба увінчалась –
Полинула у снів безодню…
У кебі, з місяцем на пару,
На зоряній безмежній ниві,
Ми випасали хмар отару -
І знову я була щаслива!
А потім віддалась в обійми –
Нічного неба-океану,
Шалено, палко, добровільно
Пила п’янку любов духмяну…
Між хмарами, немов би фея,
До сонце-ранку заблукала,
Зустріла там свого Орфея
Й до себе міцно притискала…
І замість діви, Еврідіки,
Пила кохання ніби ліки…
* Кеб - істор. в Англії:
однокінний екіпаж,
різновид кабріолета
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341943
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 05.06.2012
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО