Стара з косою хтось Її зове…
Позаочі це легко говорити.
Для кожного лице Її нове
Коли прийде Вона якоїсь миті.
З лиця Вона не хижа і, не зла,
Бо милосердна місія у Неї ,
Від суєтливих душ звільня тіла,
Як своєрідний прояв апогею.
Без плати вічний спокій роздає,
Рятує від страждання, мук і болю.
І може... очі теж у Неї є,
Я сподіватися собі дозволю.
2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341846
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2012
автор: Патара