Обсію поцілунками долину, -
І проростуть солодкі відчуття,
Що я люблю тебе одну – єдину
Не день, не два, а довше, ніж життя.
Двох гір торкнуся сонечком долоні,
Війну жагучим подихом на них .
Опісля бурунів розлук солоних
Я б тут навіки вічні , лігши, стих,
Щоб усміху твого ясний півмісяць
Мою сльозу голубив уві сні,
Від радості, що я в тобі вознісся
У раювання висі чарівні.
04.06.12.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341812
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2012
автор: Рідний