Учора вдень мені сказала Ліоліна,
Що потерпає без дощу країна,
Я кілька раз примовку вголос прочитала
І знов гроза у гості завітала...
КОНСУЕЛО
* * *
Гроза у гості завітала,
Води налилося немало.
Небесне вилилось відро
І на Десну, і на Дніпро.
Накликати дощу вдалося
Подрузі Олі. Знов колосся,
Напившись, сонцу простяга
Зернятка. Скінчилась жага.
А трохи далі – вряди-годи
Водичку бачать у городі.
Посохло все, і від зими
Дощі – лиш мрія чи спомин.
Зведи розмову знову, Оля,
Щоб напилося й далі поле,
Щоб там, де не було дощу
Земля напилась досхочу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341396
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.06.2012
автор: Ліоліна