В снігу,що народився за хвилинку,
Твої й мої карбуються сліди.
Зупинимось в пологовім будинку,
Назад мій слід вертатиме один…
І медсестра,немов богиня вдачі,
Тебе з дверей ,всміхаючись, стріча.
Вона мене немовби і не бачить.
Додому йшов один я і мовчав.
Сніжинок танець зупинивсь не сміло
Та й вітер в тому танці занеміг…
…Я думав:легко,стримано і біло
Родитись може тільки взимку сніг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341365
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.06.2012
автор: СавчукМикола