Застигли тіні у самотньому готелі
І Дим від чаю силуети навіває.
Десь грають пісню одинокі менестрелі,
А мій голос їм нечутно підспіває.
Ожили сни й закутались у тіні –
Залишили у закутку свої одежі.
І вирушили в мандри, на простори сині:
Потішитись хвилинку в тім безмежжі.
Давно застигла кава у горнятку світлім,
І силуети перестали мандрувати.
У інший вимір повернулись менестрелі…
Пора й мені уже із мріями прощатись…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341188
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.06.2012
автор: irczyk