де ж ти був
у якому світлі
заколотий звуком
немовби дощем
де ти був
де ж ти був
на якій вершині
зсушений спрагою
сьогодні
віднині
відпускаю всі води
із недр землі
із кори
із литого Сонця
тільки ЗАГОЮЙ
свої рани потроху
віддай свої
тернові вінця
ззійдені кров'ю
зморені
створені
просто дотиком рук
де ТИ був
очей осяйних
ховаючи злам
немовби
зсунутих
вірою гір
пройнятих трав
цим молочним блиском
казкових
очей
де ти Є
якою черню
зводиш ножа
пройняті жахом
ЛИЙСЯ вода
лийся
де ж ти є
що не чуєш і
дотиком навіть
не відчуваєш
потоки цілющі
у які полони
прийнятий
у які пустелі???
де ти є
де ТИ?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340835
Рубрика: Нарис
дата надходження 30.05.2012
автор: Святка Ностальгія