Ось шоста година, субота,
Багато хто спить, віддиха.
Адже їм не йти на роботу,
Робочого дня в них нема.
А ми, прокидаємось дружно,
Й збираємось йти вже на службу.
Хто просто встає, хтось спішить,
А дехто ще й бігом біжить.
Адже ми о восьмій п'ятнадцять,
На в ході біля кепепе.
Повинні стояти всі в формі повинні,
Й чекати коли наш полковник.
Коли нас Чмирьов всіх позве,
Він бистро усіх нас построїть.
Він вмить порахує всіх нас,
Й своєї ходи стройової.
Поучить, поучить й не раз.
Аж потім підемо навчатись,
Навчатись військової справи.
І будуть нам наші полкани.
Полковники мозги вправляти.
Тамбовцев- про авіабомби,
Розкаже й покаже усе.
Плискун- топографію вдовбе.
Огризко- ж розкаже усе.
Як жив наш народ до союзу,
Й як після союзу живе.
Як в світі потрібно цім жити,
Й як жити в цім світі не тре.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340757
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.05.2012
автор: a pen fires off