Час біжить, життя минає
Світ навколо аж кипить
І моя душа палає
Більше встигнуть норовить
Прокидаюсь рано-вранці
З мріями про день новий
І кружляю ніби в танці
Змінюючи плин подій
Не шкодуючи ні миті
Поринаю в вир буття
І збираю ніби квіти
Ярі спалахи життя
Віддаюсь сповна бажанням
Не марнуючи короткий час
Кожен день ніби останній
Вічність вже чекає нас
Вдача – дівчина грайлива
Посміхається мені вона
Посмішка її – це диво
Тож за неї цей келих вина
Підніму я коли поруч будуть
Мої друзі, сестри й брати
Матиму щастя коли не забудуть
Вони в гості до мене прийти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340736
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.05.2012
автор: Паша Остап