Як добре, що не бачила тих сліз,
Як я ревів, коли все усвідомив.
Це у житті твоїм новий реліз.
Ну а для мене юності судоми.
Лежиш тихенько, навіть через раз
Тебе я помічаю у кімнаті,
Ти мій сестринський точений алмаз,
Вже скоро з іншим житимеш у хаті.
Мабуть, і не відчуєш, як підеш
За новим другом, а я тут залишусь.
Лиш не забудь! Як брат, я ставлю слеш.
Я ж в паспорті твоєму не розпишусь.
Сестричко, наче ластівка лети,
Своє гніздо вбудуй в найкращу хату.
В житті сягни жаданої мети,
Та іноді дзвони своєму брату.
Присвячую двоюрідній сестричці (З.Т.І.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340672
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.05.2012
автор: Андрій Конопко