ти сказав, що в нас різні шляхи,
Й не вилікувати слів цих слізьми.
Відкрити свій світ змогла я тобі
Проте на сьогодні ми знову чужі.
В світанні німому на барезі моря
Привчилась губити свої почуття,
Одначе у серці назавжди твоя,
Хоча і промовиш «ти не моя».
Мабуть жартує не весело доля
Мені не під силу нескорена воля,
Прагнеш прожити дні у любові,
Одначе вона із розлукою в змові.
Докучили вдосталь холодні ці ночі,
Їм лиш не спиться на небесному ложі,
Час пробігає... Що ж робиш зі мною?
Усе не минеться, не стреться водою.
28.05.2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340659
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2012
автор: Марія Левківна