Вбивати у землю гвіздками,
Непокірну,бунтівливу плоть.
Порізані пальці зірками,
Зцілив правицею Господь!
Засіяти землю гріхами:
Тьмяніти тремтінням зорі.
Обплутати душі словами...
Не бачити Сонця вгорі!
Не бачити,забути Бога,
Творити із себе божків...
На серці кулею тривога,
Любов не знає зайвих слів.
Любов -сліпа,тому що вірна,
А вірна,тому що сліпа...
Ти воїн- в тебе серце тигра,
Печчаллю осені ти впав...
Покірно, Як у човен ліг,
в її долоні.
Розтанув болем перший сніг,
В ЇЇ полоні!
29.05.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340636
Рубрика: Присвячення
дата надходження 29.05.2012
автор: Той,що воює з вітряками