В час одинокості скажи мені
Про що ти думаєш,
В тій самотності своїй,
Чи не бажаєш ти мене покинути отут?
Де залишаюсь сам,
Де завжди сам,
Бо тут я є завжди без тебе…
Так було завжди,
Так є і зараз,
А я не хочу щоб так було назавжди.
Не хочу щоб наше «м и» писалося окремо,
Я хочу разом,
Разом на віки й в казку,
Яку ми разом побудуєм.
Де жити будем не в одинці сам-по-собі,
Ти десь там,
А я отут
І кожен сам…
Повір мені ми зможемо разом
Плавати в одному, найкращому човні,
Де не буде розрухи і наглих дір від ворогів,
Не буде негативу самоти.
А будуть руки у долонях,
І очі у глибинному полоні
Купатись в щирості любові.
В нас буде все
І все найкраще.
Повір, довірся лиш мені
І я тобі докажу рай,
Який навколо нас лишався лиш у мріях.
Ти дай, залиш хоча б один для мене шанс
Щоб мав можливість довести і показати
Той рай який лишень для нас…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340616
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.05.2012
автор: Василь Великий